На базарі січуть капусту – йде до холодів

Перші електросічкарні у базарних рядах – неначе стовпи осені. Сяють холодним сталевим глянцем й ніби попереджають про неминучість приходу усіх проявів передзимів’я.

Найзавбачливіші із містян та мешканців Долинської ОТГ уже несуть прозорі торби із нашаткованою капустою. Це велика полегша – не треба гнути спину із домашніми шатківницями й наражати пальці на небезпеку(певно, знайомо кожному третьому, а то й другому). Десятки гривень за кілограм посіченої капусти – недешево, але й не так дорого, щоб сікти самому або ж зовсім відступати від традиції й залишитися взимку без вітамінної бомби.

Ринок вирує, вабить барвами – не такими яскравими, як ще два-три тижні тому, але тримає марку. Купують овочі, фрукти, та більшість людей у таку пору – в черзі за готовою посіченою капустою. Таких місць на ринку кілька. На очах у покупців чоловіки січуть капусту у поліетиленові мішки.

Долинянин Богдан з дружиною придбали 10 кілограмів січеної капусти.

– Колись ми мали вдома шатківницю, – розповідає чоловік. – Але вона вже розсохлася. То треба було б мені її зараз шукати в когось. Сікти вдома – більше клопоту, багато часу займає і потім ще прибирати ті всі залишки. Колись цим займались, а зараз так подивились, що купляти готову зручніше.

Жінки, що весело щось переповідають одна одній, кажуть, що така послуга на ринку їм до вподоби.

– Капуста виходить файна, дрібненька, – каже пані Тетяна.

Якось ото так виходить, що зовсім розлінилися люди щось вдома робити. Але, будьмо відвертими, це економить багато часу.

До вподоби такий «прогрес» і пану Василю. Він швидко кладе насипані до верху мішки з капустою до багажного відділення авто і квапиться на роботу.

Пенсіонерка Ганна поділилася секретами правильного приготування домашнього делікатесу.

– Треба спочатку дивитися на листки, – радить жінка. – Якщо внутрішні листки тонкі, то недобре. Вони погано зброджуються і дають мало соку. Добре, коли внутрішні листя качана товсті та соковиті, тоді квашена капуста вийде смачна і ніжна. Насічену капусту і натерту моркву я перемішую у великій каструлі, солю, щоб вона перейшла, а тоді висипаю у велику бочку. Там добре переминаю, накриваю марлею. Зверху ставлю дерев’яні кружки і великий камінь. Бочку потрібно тримати у теплому приміщенні, щоб капуста прокисала. Якщо з’являється зверху сік, його потрібно збирати. Коли капуста добре закваситься соку не буде. Процес триває 3-4 тижні. Потім треба бочку перенести у холодне місце, щоб квашена капуста була смачною всю зиму.

Ось такий рецепт і трохи історій з життя ринку.

Попри вірусні побоювання, покупців трохи є, бо їсти треба. До того ж, багато людей переконані, що на свіжому повітрі, нехай і у натовпі, менше шансів підхопити вірус, ніж, скажімо, у супермаркеті. Хтозна, може й так. Але береженого Бог береже. Тож, якщо дуже хочете капусти, тепло одягайтесь, не забудьте маску та рукавиці, беріть з собою капусту (ну, оту що «зелена») і гайда на ринок. Дезінфікуйте руки, бережіть себе та турбуйтесь про рідних. Яким чином? Та дуже просто – прихопіть і їм на зиму трохи тої вітамінної страви.