Фінансова автономія шкіл: нові можливості для залучення коштів

Під час пленарного засідання 9 чергової сесії Долинської міської ради в числі перших було розглянуто ряд питань, які стосувалися освітньої галузі. Насамперед, депутати підтримали рішення «Про ведення бухгалтерського обліку навчальними закладами Долинської міської ради Івано-Франківської області».

Отож, саме час розглянути, які перспективи отримають заклади освіти із впровадженням фінансової економії, яка власне, сьогодні набирає обертів. Поступово заклади освіти отримують фінансову автономію — стають розпорядниками коштів місцевого бюджету нижчого рівня.

Щороку маємо новий бюджет, а з ним – дедалі частіше освітня галузь отримує з державного бюджету фінансування менше, ніж заплановано. Про те, що коштів на освіту не вистачає, свідчать численні публікації у ЗМІ, серед яких низка звернень від освітян.

Враховуючи, що видаткова частина бюджету України більша за дохідну, а падіння реального ВВП України  на низькому рівні, як не прикро, така ж тенденція спостерігатиметься і надалі. Тож, освітні заклади постійно відчувають потребу в пошуку можливостей для залучення ресурсів із різних джерел. Законодавство України дає школам достатньо можливостей для цього. Однією з них є впровадження фінансової автономії шкіл, що є абсолютно новою діяльністю для громад та адміністрацій шкіл.

Перш за все – нова система господарювання

Держава гарантує закладам освіти академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію.  Фінансова автономія – це ведення школою самостійної фінансово-господарської діяльності відповідно до Бюджетного кодексу України та законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».  Але це не тільки про окремий рахунок для кожної школи та розширений штат бухгалтерів. Це, перш за все, нова система господарювання, яка опирається на:

  • реальну, дієву стратегію розвитку навчального закладу;
  • нову систему господарювання, яка має ціллю розвиток навчального закладу та досягнення ним стратегічних цілей у визначений період часу;
  • встановлення внутрішніх правил та процедур прозорості, підзвітності та контролю;
  • залучення ресурсів для потреб школи з багатьох джерел, а не тільки з державного та місцевого бюджетів, до яких додаються ще й благодійні внески батьків.

Прості кроки

Аби у школи була фінансова автономія, необхідно зробити кілька кроків, які є відповідальністю не тільки адміністрації навчального закладу, а й її засновника та територіальної громади.

Долинська громада – на шляху до цієї реалізації. Під час пленарного засідання 9 чергової сесії Долинської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про ведення бухгалтерського обліку навчальними закладами Долинської міської ради Івано-Франківської області». Ініціатором таких позитивних змін була заступниця голови Долинської ТГ Алла Шевченко.

Про ведення бухгалтерського обліку навчальними закладами Долинської міської ради Івано-Франківської області

І ось, в цьому плані вже зроблено перші кроки: Долинський ліцей «Інтелект» запровадив самостійне ведення бухгалтерського обліку з 1 травня 2021 року. Всі інші заклади, а це Долинська початкова школа,  Долинський ліцей № 1, Долинський ліцей № 4, Долинський ліцей № 5, Долинський ліцей № 7, Великотур’янський ліцей, Княжолуцький ліцей, Грабівська гімназія, Долинська дитячо-юнацька спортивна школа  – запровадять самостійне ведення бухгалтерського обліку з 1 серпня 2021 року.

Насамперед, заклади освіти повинні відкрити рахунки в органах Казначейства на своє ім’я і самостійно скласти кошториси. Керівники закладів у межах кошторисних призначень беруть зобов’язання, реєструють їх в органах Казначейства та оплачують. Також щоденно контролюють використання бюджетних коштів і щокварталу звітують про їх використання.

Як було раніше

Донедавна бухгалтерський облік з виконання кошторису закладів освіти вели створені при управліннях освіти централізовані бухгалтерії. Це давало змогу зекономити бюджетні кошти — їх не витрачали на утримання бухгалтерських служб кожного закладу освіти.

Але така організація обліку не забезпечувала фінансову самостійність закладу. І, зокрема, це пов’язано з тим, що заклади освіти не мали відкритих в органах Казначейства на своє ім’я рахунків. Як наслідок — керівники закладів не укладали з централізованою бухгалтерією договори про ведення бухгалтерського обліку; самостійно не складали кошториси; щоденно не контролювали використання бюджетних коштів. Натомість  керівники закладів брали зобов’язання у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, але не у межах кошторисних призначень; не брали участі у реєстрації цих зобов’язань та їх оплаті; не звітували про використання бюджетних коштів.

У процесі цього виникали недоліки щодо ведення централізованою бухгалтерією бухгалтерського обліку операцій з виконання кошторисів закладів освіти порушували норми Закону.

Більше можливостей у громадсько-державному управлінні

Як приклад, можемо розглянути, які переваги з’являться на місцях.

Згідно з реформою освітньої галузі, на місце батьківських комітетів приходять піклувальні ради. Піклувальна (наглядова) рада – це колегіальний орган державно-громадського управління освітою, який виконує функції стратегії, залучення ресурсів та контролю, формується засновником закладу (закладів) освіти та діє відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та інших законів України.

З першого погляду може видатися, що від зміни назви «батьківський комітет» або «піклувальна (наглядова) рада» нічого не змінилося. Насправді ж законодавцем визначено, що піклувальні ради мають набагато більше можливостей у громадсько-державному управлінні школою. Вони теж можуть залучати фінансування як від батьків, так і від зовнішніх джерел, наприклад, благодійників або міжнародних донорів. Але основна їхня функція – формування стратегії розвитку школи, контроль за витрачанням фінансів та оцінка діяльності керівника. Піклувальна рада створюється за рішенням засновника школи – місцевими радами. Отже, без допомоги депутатів місцевих рад освіті ніяк не обійтися.

 Джерел наповнення – збільшиться

Основним джерелом наповнення шкільних кошторисів є місцеві й державний бюджети. Освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями. Кошти інших трансферів із державного бюджету можуть спрямовуватися на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення учнів та вчителів підручниками (посібниками), навчальним обладнанням, засобами навчання та на інші цілі, визначені законодавством. За рахунок місцевих бюджетів покриваються усі інші витрати на шкільну освіту, включаючи бюджет розвитку. Водночас українське законодавство розширює список джерел, з яких освітній заклад може отримувати фінансування. Серед них також, наприклад:

  • гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
  • доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
  • плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
  • плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
  • дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
  • добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
  • інші джерела, не заборонені законодавством.

Але для того, щоб школа могла повною мірою скористатися можливостями законодавства у залученні ресурсів із різних джерел, необхідно впровадити фінансову автономію.

Про перспективи «фінансової незалежності» розповіла профільна заступниця голови Долинської ТГ Алла Шевченко:

«Останнім часом у нас ведеться багато дискусій стосовно недофінансування освітньої субвенції, є ряд напрацювань нашого бачення щодо подолання цієї проблеми, одна з яких – пропозиція ведення бухгалтерського обліку навчальними закладами. Так, як це передбачає Закон про освіту, ст. 23».

(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text)

 Алла Вікторівна зазначила, що наразі пропонується перевести 9 бухгалтерів з централізованої бухгалтерії шляхом перепрофілювання по закладах, без зміни у штатних розписах:

«Додаткових витрат на оплату праці зміни не потребують.  Такі дії насамперед спрямовані на мотивацію економити  та ефективно використовувати кошти, «бігати» до всіх лічильників, проводити заходи з оптимізації витрат та інше. Бухгалтер повинен розуміти, що ці кошти будуть витрачені   на потреби закладу, яким він «опікується».

 У нас є 26 загальноосвітніх навчальних закладів, 7 садочків і 3 заклади позашкілля. Є спортивна школа, керівник закладу також виявив бажання спробувати запровадити  фінансову автономію, пояснюючи це тим, що працює великий колектив, зараз велика кількість витрат, тож він готовий ефективно використовувати кошти та отптимізувати  витрати».

 За словами заступниці Алли Вікторівни, кожен заклад потребує автономії та наводить приклад:

«До прикладу, у школі є 100 працівників. Це і нарахування зарплати, ведення енергоносіїв, заміни педагогів. Насправді роботи багато, і у нас не так все просто. Загалом, 334 мільйони витрачаються на освіту. Це потужна кількість,  майже 70% нашого бюджету. Якщо ми призначаємо бухгалтерів, де є 6-7 працівників у комунальних і бюджетних закладах, то там, де є приблизно 10-15 мільйонів коштів, думаю, таке рішення є закономірним. А там, де, приміром, налічується близько 500- 600 дітей і 100-150працівників   –  це просто необхідно!

  Ось, до прикладу, ми не можемо налагодити чіткий графік підвозу учнів, тому що півтора місяця тривав тендер, адже треба пройти всі етапи процедур. Власне, це створювало перешкоди для роботи і чимало проблем для освітніх закладів. Тепер дбати про дітей стане простіше – кожен керівник може укладати угоду до 50 тисяч і не чекати послуг підвозу. Це стосується також будь-яких інших послуг чи ремонту».

 Профільна заступниця голови Долинського ТГ Алла Шевченко зазначила, що це хороша практика:

«До речі, мені вже телефонували фахівці з наших сусідніх громад і просили проєкти рішень. Тож, фінансова автономія для школи – це перш за все нові додаткові можливості, залучення ресурсів для розвитку школи з багатьох джерел. Насправді я знаю що це таке, адже вже довелося впровадити фінансову автономію в науковому ліцеї-інтернаті. І мушу додати, результати очевидні і колектив закладу задоволений. Тож, сподіваємось на позитивні зрушення в інших закладах».