Гошівський старостинський округ

Староста (інформація оновлюється)
Дата народження: інформація оновлюється
Професійна діяльність: інформація оновлюється
Контактні дані: інформація оновлюється
Член виконавчого комітету Долинської територіальної громади. Рішення про виконавчий комітет міської ради від 28.12.2020 № 42-2/2020

Староста наділений низкою повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 54-1). Староста також може бути уповноважений радою ТГ чи її виконавчим комітетом на здійснення інших повноважень, які передбачені іншими законами.

Характеристика населеного пункту

Засноване: 1464 рік
Населення: 1885 осіб
Площа: 69,3 км²
Густота населення: 27,2 осіб/км²
Поштовий індекс: 77520
Телефонний код: +380 3477Старовинне село Гошів знаходиться на відстані 10 км від міста Долина.Чудовою окрасою Гошева є гора, що піднімається щораз вище до висоти 483 м і в цьому місці дуже стрімко падає до р. Лужанки. По обидва боки повиростали височенні і крислаті буки (звідси і назва Бучина), а де-не-де стрункі вічнозелені смереки. Поруч гора-сусідка Кичерка (534 м), а на південний захід за широкою долиною Свічі здіймаються один за одним пасма зелених Карпат. Це одне з найкращих місць у Галицькому підгір’ї.Село складається з таких урочищ: Загайківці, Вільшина, Чорний Ділок, Підполина, Возничне, Дворище, Городище, Закопачка, Качурівщина, Зарінок, Стара дорога, Оболоня, Пастівник, Боканя, Погорілець, Луги, Широка вулиця. Назви вулиць, урочищ походили від місця знаходження чи від того, що є у даній місцевості. Через село пливуть гірські річки Лужанка і Свіча. Вони стають повноводними у дощовий період, найбільше весною. Катастрофічні повені трапляються досить часто.Точного твердження про походження назви села немає. Є такі думки, що вона походить від слів Госта, Гоща. Довгий час в деяких джерелах побутувала думка, що назва села походить від родини Гошовських. Проте ця родина більше причетна до заснування монастиря, про який перша згадка у 1570 році. Є думка дослідника Белея, що назва села походить від особового імені Гош, яке і в наш час вживається в Болгарії.

У різних грамотах кінця ХІV століття маємо згадки про село Гошів, яке вперше згадується у 1393 році. Проте, можливо, що тут жили люди і раніше. І не сотні, а тисячі років, про що свідчать численні знаряддя праці і залишки людської діяльності у селі Гошів – Городище, яке було відоме ще у ІХ-ХІ століттях. Вдруге у джерелах Гошів згадується у 1494 році. За даними 1515 року окремими гніздами привілейованих родин ще староруського походження був Гошів на 3-х ланах.

Кожного, хто проїздив селом, привертає до себе увагу гора, на якій вже здалеку видно велику муровану церкву, а біля неї монастир та інші будівлі. Саме у цій церкві знаходиться чудотворна ікона Божої Матері, тому мабуть цю гору здавна називають “Ясною Горою”. Історична згадка про перше заснування монастиря у Гошеві – 1570 рік. У монастирі була бібліотека, у якій зберігалися книги від 1848 року, всі українські книги та часописи, в яких описувалися різні випадки про зцілення від хвороб. Хворі видужували перед чудотворною іконою Богоматері. Сюди йшли люди не тільки з Галичини, а й з інших куточків країни. Під час війни монастир і церква були зруйновані, а у 1950 році їх закрили.

Новітня історія Гошівського монастиря бере початок у 1987 році. У грудні 1989 року монастир був повернутий його законним власникам – Чину СВВ. Почалося відродження монастиря, проведені ремонтні, оздоблювальні і реставраційні роботи. Освячення відродженої церкви відбулося у 1996 році. Монастир у с.Гошів визнано пам’яткою архітектури.

У Гошеві є також жіночий монастир Згромадження Cестер Пресвятої Родини. Камінь під будову нової Гошівської жіночої обителі посвятив наш земляк, Глава УГКЦ Блаженний Мирослав-Іван кардинал Любачівський.

Побудована нова парафіяльна церква св. Миколая, яка освячена у 2001 році. Довгі роки парохом села був отець Василь Лесів (помер у 2011 році), який вніс великий вклад у розвиток духовності, якого ще у підпіллі висвятив єпископ УГКЦ Софрон Дмитерко.

На роздоріжжі Болехів – Долина у 1941 році була висипана громадою села могила борцям за волю України. Посвячена священиком сільської парафії Соколовським та монахами Гошівського монастиря, могила являла собою земляний зрізаний наверху конус, обкладений дерном, увінчаний дубовим хрестом-кругляком з корою розміром 6 м на З м з табличкою з написом “Борцям за волю України”. Могила знищена у 1960 році. На цьому місці у 1990 році з ініціативи громади села висипано нову символічну могилу – памятник борцям за волю України.

Село газифіковане, до багатьох будинків підведена вода.

У підніжжі Ясної Гори на кошти меценатів Долинщини у 2000 році встановлено статую Божої Матері, авторами якої є скульптор Василь Ярич і архітектор Роман Козій. У селі біля  сільради є пам’ятник загиблим на фронтах Другої світової війни та Хрест жертвам голодомору в Україні в 1932-1933 рр. Повстанська могила насипана на сільському цвинтарі. Тут також знаходиться могила родин священників Горникевичів і Щуровських та сестер згромадження Пресвятої Родини. Окремий цвинтар є на Ясній Горі, де похоронені монахи отців Василіян. Дубові хрести встановлені в урочищах Вільшина і Підполина – на місці загибелі повстанців, а також у Чорному Ділку – на місці заснування першого монастиря.

В листопаді 2014 року біля могили Січових Стрільців встановлено пам’ятний знак Небесній Сотні.

Історія

Населення

Сучасність

Відомі люди

Розклад руху маршрутних автобусів 

Новини