Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільгоспкультур у травні

Держпродспоживслужба Прикарпаття подає наступну актуальну інформацію.

У травні 2022 року фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів. За підвищення середньодобової температури повітря почнеться масове відродження і розселення шкідників, а за високої вологості повітря ймовірне збільшення ураження рослин комплексом хвороб.

Спеціалісти управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби Івано-Франківщини розробили детальний прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин у господарствах області у травні 2022 року.

Прогноз

фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту

основних сільськогосподарських рослин у господарствах

Івано-Франківської області в травні 2022 року

 

У травні місяці фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів. За підвищення середньодобової температури повітря розпочнеться масове відродження і розселення шкідників, а за високої вологості повітря ймовірне збільшення ураження рослин хворобами.

 

Багатоїдні шкідники

 

У травні  гусениці стеблового кукурудзяного метелика за температури понад 15-16°С заляльковуватимуться. За умов помірно теплого з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць, стебловий метелик становитиме суттєву небезпеку для посівів кукурудзи, які межуватимуть з неорними та забур’яненими полями минулорічних посівів.

Упродовж  травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів капустяної, городньої, люцернової та інших совок. Листогризучі совки перезимували добре, виявлена незначна загибель (5%) шкідника за зимовий період. Помірно тепла та волога погода, наявність нектароносів сприятимуть виникненню осередків підвищеної чисельності гусениць совки-гамми.

Гусениці озимої, окличної та інших підгризаючих совок у травні завершать заляльковування.  Літ метеликів в сутінках та вночі відбувається з середини травня до початку червня. Вдень метелики неактивні. Після додаткового живлення нектаром квіток самиці відкладатимуть на сухі рештки рослин, стебельця, корінці бур’янів і культурних рослин чи просто на землю яйця, по 2-5 у кладці. Через 6-12 днів з них відроджуватимуться гусениці, які в І-II-му віках тримаються на рослинах, а починаючи з III віку, живуть приховано у верхньому шарі ґрунту та під грудочками землі.

За утворення осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур, 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) застосовують дозволені інсектициди, які доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими.

У другій половині травня розпочнеться літ чортополохівки (сонцевик будяковий). Відчутної шкоди гусінь чортополохівки може завдати рослинам сої, соняшнику, кукурудзи, овочевих і баштанних культур, передусім, засміченим посівам. При відродженні і живленні гусениць чортополохівки ЕПШ – 1,5-2 гусениці на 1 рослину, заселені шкідником рослини рекомендують обробляти інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Дротяники та несправжні дротяники, хрущі, при чисельності 0,5-0,9 екз/кв.м., на полях просапних культур, становитимуть суттєву загрозу сходам буряків, соняшнику, кукурудзи та овочевих та ін.

01 травня відмічено літ травневих хрущів (Галицький, Рогатинський район).

Ефективно регулює чисельність ґрунтових шкідників у просапних культурах міжрядний обробіток ґрунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку шкідників (яйця, личинки). Захист сходів просапних культур від ґрунтових шкідників уможливлюється протруєнням насіння.

 

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

 

У травні повсюди продовжиться заселення посівів  зернових культур злаковими мухами (пшеничною, шведськими),  хлібними блішками, цикадами, п`явицями, попелицею. Пошкодження рослин зазначеними шкідниками спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю. Шкодочинність комах різко підвищується за посушливої погоди. Особливо слід звернути увагу на хлібних блішок в ярині.

За настання стійкої  теплої погоди з середньодобовими температурами +12+14С, максимально +18+20С, варто очікувати перельоту з місць зимівлі  на площі озимини клопа шкідливої черепашки, маврського, гостроголового  та інших видів клопів. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5-7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущення спричиняє  пожовтіння та відмирання центрального листка, а на початку виходу рослин у трубку – загибель центрального стебла.

За перевищення шкідниками порогу шкодочинності (ЕПШ  хлібної блішки -30-50 екз на кв.м, злакових  мух – 30-50 екз на 100 помахів ентомологічного сачка, або 10-15% заселених стебел, клопа шкідливої черепашки -2 екз на кв.м, п`явиці – 10- 15 жуків на кв.м, цикад – 150 особин на 100 помахів сачка) у  посівах зернових колосових культур проводять захисні заходи дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та доповненням до них.

Личинки хлібної жужелиці деякий час продовжуватимуть живитися в озимині. Закінчивши харчування личинки заляльковуватимуться в земляних колисочках на глибині 20-70 см, а через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Окрім того, попелиці, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. Трипси, личинки яких відроджуються в колосі й висмоктують сік із колосових лусок та квіткових плівок, а потім пошкоджують м’яке зерно, спричиняють зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці.

У посівах озимих зернових у квітні,  повсюди спостерігався розвиток фітопатогенів: борошнистої роси, іржі, септоріозу,  плямистостей, кореневої гельмінтоспоріозної гнилі. Хвороби розвивалися у слабкому ступені. Подальшому розвитку зазначених та інших хвороб у посівах озимих і ярих зернових культур сприятимуть: рясні роси, випадання дощів та температура повітря +16+250С.

При виборі фунгіциду обов’язково враховують результати обстежень фітосанітарного стану посівів  на конкретному  полі,  спектр дії препарату, економічну і екологічну доцільність його  застосування.

Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% ураження рослин  борошнистою росою,  3-5% септоріозу листя, піренофорозу, інших плямистостей)  та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.

Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за tо 19-28оС у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей на рослинах гороху.

В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, посіви обробляють дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Сходи сої будуть пошкоджувати личинки коваликів, гусениці підгризаючих совок, бульбочкові довгоносики, ін. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, а за умов прохолодної погоди можливий розвиток пероноспорозу, церкоспорозу. Фунгіцидне оздоровлення проводять дозволеними препаратами.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) та інших шкідників  у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують дозволеними «Переліком …» препаратами. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно (системно)  уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

 

Технічні культури

 

Суха сонячна погода сприятиме заселенню сходів буряків буряковими блішками, щитоносками, листковими буряковими попелицями. За надпорогової чисельності шкідників:  блішок – 3-7; щитоносок – 0,5-1,2; бурякової листкової попелиці- заселено 5% рослин, проводять захисні обробітки. Скрізь за достатньої вологості ґрунту раннім сходам буряків загрожуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, осередково – бурякова крихітка.

У  разі ущільнення, пересихання або перезволоження ґрунту, неякісної обробки насіння, порушення агротехнічних вимог вирощування рослини хворітимуть на коренеїд. Через розпушування міжрядь рослини оздоровлюють від коренеїду та покращують їх фізіологічний стан.

Для збереження сходів буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист. Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування буряків, – знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.

У посівах озимого ріпаку масово розвиватимуться та за надпорогової чисельності пошкоджуватимуть рослини – ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани.

Захисні обробітки   посівів проводять  за надпорогової чисельності фітофагів: ріпакового квіткоїда, прихованохоботників – 5-6 жуків на рослину,  хрестоцвітих та ріпакових блішок – 3-5  екз на кв.м, капустяної попелиці – понад 100 особин на 10 см стебла рослин.

Оскільки квітки ріпаку є джерелом нектару для бджіл та інших корисних видів, згідно ЗУ «Про бджільництво» забороняється застосовувати засоби захисту  рослин, та здійснювати будь-які роботи,  що  можуть  призвести  до  фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлювати посіви необхідно за появи ознак хвороб дозволеними до використання фунгіцидами.

 

Картопля та овочеві культури

 

У травні колорадський жук  масово виходитиме з ґрунту і заселятиме сходи картоплі та розсаду пасльонових культур. Відбуватиметься парування жуків та відкладання яєць. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.

Захищають ранні сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи  їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз на кожній з 8-10 заселених рослин. Застосовують один із препаратів дозволених для використання в Україні відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Скрізь капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселятимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Раннім сортам капусти загрожуватимуть личинки капустяної (весняної) мухи, осередково розвиватимуться хрестоцвіті клоп, прихованохоботник, бариди, скрізь – гусениці першого покоління біланів, капустяної молі.

В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку…дозволених до використання в Україні».

Цибулева муха заселятиме та пошкоджуватиме рослини цибулі, осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник. Після дощів, за утримання помірно теплої погоди повсюди на цибулі очікується розвиток пероноспорозу.

За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10 % заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують інсектицидами згідно «Переліку пестицидів…».

 

Шкідники і хвороби плодових культур

 

У плодових насадженнях продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав`язі садові довгоносики. Триватиме  живлення соком молодого листя та пагонів сисних фітофагів:  попелиць (зелена  та сіра яблунева, вишнева, сливова обпилена, смугаста персикова), медяниць, плодових кліщів (павутинний, червоний, бурий, глодовий, грушевий галовий).  Помірна температура та вологість повітря сприятиме їх подальшому розвитку. У занедбаних насадженнях під час утворення зав’язі заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчуватись гусінь золотогуза. За відсутності вчасних захисних заходів, багаторічні насадження, які межують з лісосмугами, гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів, завдаватимуть істотної шкоди листковому апарату, грубо об’їдаючи його.

У травні відбуватиметься заляльковування гусениць яблуневої плодожерки – найпоширенішого шкідника яблуні, який має найбільше економічне значення. Початок льоту метеликів очікується в кінці травня за суми ефективних температур (вище 10ºС) 90-110ºС, масовий літ – за 150-170ºС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16ºС у вечірні години. Щоб вчасно та ефективно захистити насадження, необхідно виставити у середині травня феромонні пастки, на які відловлюватимуться самці фітофага.

Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160оС (нижній поріг середньодобової температури 12о). В сонячну тиху погоду за температури не нижче +160С активізуються плодові пильщики (яблуневий плодовий, грушевий плодовий, чорний сливовий).

Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав`язі у вишні і черешні (початок цвітіння білої акації).

За  температури повітря +18-25С в разі значного насичення повітря вологою в садах створяться сприятливі умови для розвитку і поширення  на яблуні борошнистої роси.  За температури  +18-20С розвиватиметься парша. Розвитку моніліального опіку  сприятиме прохолодна (температура повітря до +12-16С) дощова погода, тумани в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, сприятиме прохолодна волога погода.

Обробітки плодових насаджень проводять  відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) дозволеними препаратами. Повторне обприскування за потреби через 10-12 днів після попереднього дотримуючись чергування препаратів.

 

УВАГА! Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку Голів сільських і селищних рад, ОТГ та пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись державних санітарних правил та правил техніки безпеки.

 

 

 

Відділ прогнозування, фітосанітарної діагностики

та аналізу ризиків управління фітосанітарної безпеки

Головного управління Держпродспоживслужби

в Івано-Франківській області