Посилено відповідальність для сільгоспвиробників та громадян      

До відома керівників сільськогосподарських підприємств!

На виконання доручення Прем’єр міністра України від 17.03.2021 №11075/1/1-21 та п. 7.3 р.1 протоколу №10 чергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 12.03.2021,  керівникам сільськогосподарських підприємств  рекомендовано провести перед початком робіт, а також  збором  врожаю зернових позачергові навчання (інструктажі) з усіма працівниками очолюваних ними підприємств з питань техніки безпеки та пожежної безпеки.

До відома громадян!

Щороку  весна починається із паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф,  неправда і велика шкода.

Коли спалюється сухостій, то гине все що в землі і на поверхні, а  земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини. Особливо небезпечний для тих, хто хворіє на астму. А оскільки  триває пандемія коронавірусу, то ризикам піддаються  всі: і палії, і ті, що вдихають дим. Адже ослаблені легені – це  одна з перших причин враження організму хворобами.

Зверніть увагу й на те, що , що  посилилася відповідальність за випалювання рослин:

Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про  адміністративні правопорушення,  штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:

– для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.);

– для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

– для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян  (6120 – 12240 грн.);

– для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).

Інформацію підготував
відділ економічного аналізу, прогнозування, торгівлі, транспорту та АПК  управління економіки Долинської міської ради