Люди професії: Один з таксистів нашого міста

22 березня таксисти всього світу відзначили своє професійне свято – Міжнародний день таксиста. І хоча на тлі нинішніх подій, це свято,так би мовити, відійшло на другий план. Та все ж, не хотілось би залишити цих людей поза увагою. Зрештою, в умовах карантину, таксі – це чи не єдиний спосіб дістатись роботи для тих, хто віддано працює на благо громади, хоче  відвідати батьків, а чи для вирішення інших важливих справ.

Нам важко уявити своє життя без таксі. Від нього часто залежить чиясь доля: хтось запізнюється на роботу, хтось на побачення, зустріч, на автобус, літак, потяг, а буває, що на таксі й хворого везуть до лікарні, породіллю до пологового будинку…

Отож, знайомтесь – Андрій Рак. Його синій опель уже давно впізнають долиняни. Ось уже декілька років він незмінний у вервичці таксі.

Всі клієнти – особливі

Андрій свою роботу любить, каже, що дорожить кожним клієнтом.

«Я намагаюсь, щоб моїм пасажирам було завжди комфортно, затишно. Вони всі для мене особливі. Я ціную кожного, бо всі вони чимось хороші, – розповідає водій. – Інколи люди розказують всякі свої проблеми, радощі. Деколи доводиться їм дещо порадити, підказати. Всяке буває».

Стриманий і вихований, він є чудовим не тільки водієм, а й психологом.

Пасажири хочуть охайне авто та приємного водія

«Пасажири найбільше цінують комунікабельність, знання міста, якість надання послуг. А також автомобіль, а саме його технічний стан, санітарний, і звичайно, охайність водія», – розповідає Андрій.

Марафет у салоні наводить часто. У цю машину приємно сісти, а з таким водієм – їхати.

«Звичайно, техніка має здатність ламатися. Що ж поробиш, авто теж хоче обслуговування. Стараюся ремонтувати самостійно», – ділиться чоловік.

Таксисти – «окрема нація»?

Міф про те, що таксисти – «окрема нація», спростовує.

«Звісно, по-різному буває, але треба пам’ятати, що у салоні пасажири. Їх не можна наражати на небезпеку, навіть якщо треба швидко дістатись вказаного місця. Є відповідальність, в першу чергу водія, є незмінні правила дорожнього руху. Зрештою, як кажуть, береженого Бог береже, тож треба бути уважним, ввічливим та поводити себе адекватно на дорозі. Це моя думка, але думаю, всі водії таксі будуть зі мною солідарними», – розповідає Андрій.

Небезпечна професія

Таксистів, для яких робота – основна професія, залишається з кожним днем все менше і менше. А все через небезпечність. Особливо ризиковано працювати у нічний час. Молоді люди часто перебувають у нетверезому стані.

«Буває, ведуть себе неадекватно, агресивно, зверхньо. Можуть пошкодити автомобіль, спровокувати сварку з водієм, а то і в бійку. А ще частенько пасажири дозволяють собі не розрахуватися за поїздку, оскільки виявляється, що грошей у них чомусь немає. Тому й змушені водії таксі приходити на допомогу один одному, відстоювати свої інтереси, бо наодинці боротися з нечесними та невихованими пасажирами складно», – з сумом розповідає Андрій.

За словами Андрія, іноді своєю поведінкою клієнти показують, що їм зобов’язані: довго йдуть, знаючи, що машина вже чекає, намагаються змінити маршрут, не збільшуючи ціну. Співрозмовник каже, що лаятися з такими сенсу немає, тож, намагається скасувати такі поїздки або висадити. Буває, що пасажир замовляє авто і їде перед твоїм носом на іншій машині, не попередивши. Також часто забувають речі.

Найчастіші прохання

«А можна не пристібатися?» Ні, не можна. Кожен дорослий відповідає за себе сам: якщо зупинить поліція, то нехай пасажир платить штраф, якщо йому принципово їхати не пристебнутим. П’ятьох в машину не беру – таким доводиться одразу відмовляти.

Інколи пасажири просять ввімкнути музику, кондиціонер. Ці прохання з радістю виконую.

Колеги про водія

Колеги про Андрія відгукуються дуже схвально. Кажуть, Андрій – хороша людина, допомагає у біді, вихований. А ще – таксисти звикли допомагати один одному – то з машиною бувають неполадки, то постійних клієнтів підвезти. Буває по-різному, ніколи не знаєш, що чекає попереду, тож взаємодопомога – основний принцип роботи таксистів.

Більше працюєш – більше заробляєш

Від справності автомобіля залежать і заробітки водія таксі. Бо, як кажуть, вовка годують ноги, а таксиста – автомобіль. Заробітна плата водія залежить насамперед від кількості виконаних замовлень, ну і, звісно, від стану доріг. Та великих заробітків нині водії служб таксі не мають. Кажуть, багато витрат йде на постійні ремонти та щоденно немала сума на пальне. Заробити можна тільки, якщо добре працюєш і вже маєш своїх постійних клієнтів.

Починайте розмови першими…

«Згідно з Кодексом водія таксі, ми першими не можемо почати розмову, якщо це стосується безпосередньо обслуговування клієнтів. Тому якщо вам нудно в дорозі і ви хочете спілкування, то задумливо подивіться у вікно і скажіть: «Цікаво, що нас чекає завтра…».

Андрій впевнений, що до кінця поїздки в дев’яносто дев’яти випадках пасажира чекає незабутній діалог з водієм.