Новини

Огорожа в ліцеї №7 – для комфорту і безпеки

Комплексний благоустрій дошкільних та загальноосвітніх закладів міста передбачає одним з перших  – встановлення огорож. До прикладу, вже огороджені заклади дошкільної освіти «Зірочка», «Росинка», «Сонечко», НВК №2, міські загальноосвітні школи №4, №5. На черзі – огородження Долинського ліцею №7. Тривають роботи з бетонування стовпців і конструкцій вхідних брам, зварювання металевих рам, на які вже невдовзі буде встановлена сітка. Металевий паркан буде аналогічним як у перелічених вище освітніх закладах. 

До школи прямуємо, коли в молодших класах закінчується навчання. На подвір’я закладу поспішає поважний сивуватий чоловік. Не називається, але тему встановлення огорожі охоче підтримує. Зазначає, що огородження закладу – це дуже потрібна річ, на яку чекали вже багато років.

А що думають про це педагоги закладу?

“Схвально, позитивно ставлюся. Тут найважливіше – безпека учнів закладу. Діти відтепер зможуть гуляти на території школи. Сюди не заходитимуть чужі, – зазначає вчитель інформатики Мирослава Керницька. – Важливо також, що огороджена територія – це відтепер наша територія, нашого навчального закладу. Тут вже ніхто не збудує багатоповерхівки чи ще щось, ніхто на наше подвір’я не претендуватиме. Ми ідемо до того, як є в європейських країнах. Освітні заклади там огороджені, є відеокамери, охорона. Системи відеоспостереження вже встановлюють багато жителів на своїх будинках. Сучасний прогрес дозволяє зайти з телефону і в будь який момент подивитися, що робиться вдома. Відеоспостереження потрібне і в школах. В нас чергові стежать, хто заходить в приміщення школи. Але камери були б незамінимою підмогою. Зрештою, вони доказово фіксують все, що відбувається довкола. Це важливо. Бо як знати, зайшли рідні дитини, чи якісь зовсім сторонні люди. І які їхні наміри”, – розмірковує Мирослава Іванівна.

“Діти, а як ви ставитесь до того, що нашу школу огороджують?” –  запитує школярів, які прийшли на урок інформатики. “Добре! Дуже добре”, – відповідають хором дев’ятикласники.

“Як тільки подвір’я нашої школи буде огороджене, то не буде на її території чужих людей. Учні не будуть виходити безконтрольно за межі закладу. Вчителям буде легше бачити, де ми є”, – зазначає учениця 9-Б класу Катя.

Доречно зазначити, що в Долинському ліцею №7 навчається понад 500 учнів.

“В ліцеї навчаються мої син та донька. Школа – наче вулик. Дуже добре, що буде огорожа. Бо на неогороджене подвір’я школи можуть безперешкодно зайти і безпритульні собаки, і незнайомці, можуть нашкодити дітям. Не дай Бог, такого. Добре, що міська рада знайшла кошти на огородження. І ще важливо, що дирекція школи і педагоги в нас такі ініціативні”, – каже долинянин п. Андрій.

У найближчій перспективі міської влади – огородити територію Долинського академічного гуманітарного ліцею №6, який, образно кажучи, серед інших закладів без огорожі – наче на семи вітрах, а також велику територію Долинського ліцею-інтернату. Окрім того, передбачається згодом можливість для кожного навчального закладу міста закупити і встановити відеокамери. Адже дуже важливо подбати про безпеку всіх учасників навчального процесу, а найперше школяриків.

З життя музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів

Ніч у музеї: Елементи і образи

Щороку, 18 травня цілий світ відзначає день музеїв. Саме в цей день  з’явилася традиція відчиняти двері музеїв вночі, щоб показати своїм відвідувачам, що музей – це живий організм, наповнений безліччю історій, які можна цікаво  інтерпретувати.

Краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів вже вчетверте бере участь в цій  міжнародній акції, і цього року наша тема Ночі в  музеї була «Елементи і образи»

В кожному з залів музеї оживали свої образи та доповнювалися елементами.

В залі «Антоновичів» відвідувачів зустрічав «Диригент», який пропонував пограти на музичних інструментах: барабані, сопілці, трубах, дримбі; послухати гру платівки на старенькій радіолі; побувати в ролі Тетяни Антонович і уважно розглядати через мікроскоп клітинне життя організмів.

В залі «Природи» гостей зустрічала «Весна», всі охочі мали змогу розфарбувати мамонта, подивитися фільм про трипільську культуру, побачити сокиру трипільців та голограми.

В «Історії», побувавши в гостях в «упівців» можна було подрукувати на справжній друкарській машинці, а також зіграти  в гру.

Етнографічний зал з бойківчанкою дав можливість помолоти зерно на жорнах, попрасувати одяг з допомогою тачівки та маглівниці, вичесати клоччя на щітях.

А в «Бойківську хату» до бойківських гостинців запрошувала файна ґаздиня Ганна Керничишин, страви з її столу пахли на  весь музей. Та не тільки пригощала, але разом з Стефою Паляницею звеселяла відвідувачів чудовими співанками.

В сакральному відділі духовні розмови проводив о. Василь Бурій.

Для діток також діяла атракція: аква-грим від Ірини Горан.

На виході гостей зустрічала і проводжала казкова героїня.

Дякуємо вам, дорогі наші відвідувачі,  за чудовий вечір, проведений разом і чекаємо вас наступного року!

Пряниковий день

Музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів спільно з майстринею солодкої випічки Галиною Якубишин провели 20 травня майстер-клас з розпису імбирних пряників для учнів першого класу Долинського академічного гуманітарного ліцею №6.

Година пролетіла непомітно в створенні подарунку: солодкими були пряники, столи, ручки і щічки.
Пряники були в усіх веселковими та різнобарвними.
Дякуємо Галині Якубишин за те, що погодилася провести нам такий захопливий майстер-клас, дякуємо школярам, що побували на ньому.

Запрошуємо вас до участі в наших заходах!