Нежилі приміщення багатоквартирних будинків не передаються мешканцям у власність

В результаті приватизації квартир їх жителями права власності на нежитлові приміщення не виникає. Нежилі приміщення багатоквартирних будинків не належать до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин, на відміну від допоміжних приміщень (кладовок, сараїв тощо), що передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Положення міститься у постанові Великої Палати від 23 жовтня по справі № 598/175/15-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об’єкта нерухомості. Так, нежиле приміщення – це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин. У результаті приватизації квартир їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Нежиле приміщення – це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.

З наведених норм убачається, що у житлових будинках можуть бути як допоможні, так і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо).

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу ) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.